Монтаж зовнішньої каналізації

Вміст

1. Підготовчі роботи та проектування.
2. Монтаж зовнішньої каналізації.

---

У світі складно уявити комфортне життя без якісної системи відведення відходів життєдіяльності. Для монтажу зовнішніх каналізаційних систем найчастіше використовується пластикова ПВХ труба оранжевого кольору, а попередником є чавунна труба. Далі розглянемо монтаж систем з полівінілхлориду т.к. є більш досконалими та технологічними на відміну від чавунних старичок. Слід зазначити, що каналізація є одним із підрозділів водопостачання та водовідведення і якщо каналізаційні труби порівнювати з водопровідними, то їх товщина буде значно меншою, через відсутність великого тиску в системі. З'єднання труб та фасонини проводиться розтрубним методом.

Урахування особливостей ґрунту та кліматичних умов

Перед початком робіт важливо провести аналіз ґрунту на ділянці. Тип ґрунту (глинистий, піщаний, мулистий) впливає на стійкість траншеї та вибір типу труб. Наприклад, у м’яких ґрунтах можуть знадобитися труби з більшою кільцевою жорсткістю, а в місцевостях із високим рівнем ґрунтових вод слід передбачити додаткову гідроізоляцію системи. Крім того, у регіонах із суворими зимами необхідно враховувати глибину промерзання ґрунту, щоб запобігти пошкодженню труб при низьких температурах.

Теплоізоляція каналізаційних труб

У регіонах із частими заморозками труби, укладені на мінімально допустимій глибині, необхідно утеплювати. Для цього використовуються теплоізоляційні матеріали, такі як пінополіуретанові оболонки або спеціальні ізоляційні рукави. Це знижує ризик замерзання стоків у зимовий період і запобігає розриву труб через розширення льоду.

Особливості монтажу на складних ділянках

При прокладанні магістралі через ділянки з інтенсивним рухом або поблизу залізниць труби слід укладати в захисні кожухи, наприклад, сталеві чи бетонні. Це захистить каналізацію від механічних навантажень. Крім того, у таких місцях доцільно передбачити ревізійні колодязі для полегшення доступу та технічного обслуговування.

Підготовчі роботи та проектування зовнішньої каналізації

Без правильно організованої проектної документації складно побудувати та якісно експлуатувати каналізаційні стоки. Кваліфікований спеціаліст при проектуванні врахує всі нюанси та тонкощі, що дозволить у майбутньому заощадити на ремонтних роботах та модернізації. Під час підготовки вуличної каналізації до монтажу слід враховувати відведення зливових, побутових та господарських стоків.

• Загальносплавну каналізацію називають, коли всі відходи транспортуються спільно.
• Роздільна система вважається, коли зливові та господарські стоки транспортуються окремо.
• Напівроздільна система має у складі колектор, але при цьому стоки збираються окремо.

При виборі системи спирайтеся на рекомендації фахівців, адже в кожній окремій ситуації у великій чи меншій мірі можуть підійти різні типи каналізаційних систем. Ще доведеться визначиться зі способом транспортування самопливом або напірним. У самопливних системах труби укладаються під певним кутом, що дозволяє середовищу стікати у відстійник. Найчастіше використовується така методика т.к. є більш простою та економічною. При підключенні насоса напірна каналізація стає більш продуктивною, але при цьому необхідно організувати резервне живлення, що веде до додаткових витрат.

Монтаж вуличної каналізації

Давайте розглянемо послідовність дій та варіанти монтажу зовнішньої каналізації.

1. Розмічаємо кожні 2-3 метри за допомогою кілочків траєкторію проходження каналізаційної магістралі. На відстані в 2 рази більше діаметра труби паралельно до основної розмітки встановлюємо другий ряд кілочків і з'єднуємо розмітку ниткою. Також слід зазначити місце розташування септика та колодязя.
2. Копка траншеї для укладання труб. При можливості викопуйте траншею відразу під ухилом 10-30 мм. на метр, що дозволить у майбутньому позбавити вас зайвої роботи. Глибина траншеї може залежати від кільцевої жорсткості труб і глибини каналізаційного колодязя в нашій місцевості в середньому глибина може становити 50 - 100 см (можливо і більше), також при прийнятті рішення про глибину траншеї не потрібно нехтувати глибиною промерзання землі, рівнем ґрунтових вод та можливими механічними навантаженнями на трубу, якщо магістраль проходитиме під трасою або залізницею.
3. Каналізаційна подушка робиться за допомогою посипання дна 20 сантиметровим шаром піску. Таку ж маніпуляцію слід провести поверх каналізаційної конструкції. Дана конструкція дозволить мінімізувати можливість контакту із сезонними коливаннями рівня підземних вод та зменшити навантаження ґрунту на трубу. Деякі монтажники використовують пісок у зв'язці з цементом, завдяки чому в майбутньому навколо труби утворюється так званий кожух.
4. Виконуємо монтаж труби попередньо зробивши обрізування та формування з подальшим використанням фасонини в потрібних місцях. У місцях з'єднання обов'язково повинні використовуватися кільця ущільнювачів і сантехнічний герметик. На складних ділянках або на трубопроводі протяжності більше 25 метрів слід встановлювати оглядовий колодязь, що дозволяє підтримувати систему у робочому стані.
5. Перевірка системи проводиться банальним 2-3 етапним поливанням достатнього обсягу води через трубопровід. У разі виявлення протікання слід провести демонтаж з'єднання та повторне складання, якщо не допомогло, можна спробувати герметизувати з'єднання силіконом.

Додаткові заходи герметизації

Щоб система працювала без протікань, рекомендується використовувати сучасні матеріали для герметизації з'єднань, наприклад, ущільнювальні манжети з каучуку або силіконові герметики. Це особливо важливо у місцях стикування труб із колодязями, де через нерівномірні навантаження найчастіше виникають проблеми.